Ми використовуємо cookie-файли щоб забезпечити вам кращу навігацію на нашому веб-сайті. Для отримання більш детальної інформації, перейдіть за посиланням «Політика конфіденційності». Продовжуючи використовувати наш сайт, ви автоматично погоджуєтеся з використанням даних технологій.
ㅤ
Назарій Андрійович Гринцевич (позивний - «Грєнка») народився 10 березня 2003 року у м. Вінниця, Україна.
Навчався у загальноосвітній школі № 32. Із дитячих та підліткових років активно займався спортом — єдиноборствами (ММА, бокс), футболом, хіп-хопом, досліджував історію України. З 14 років поєднував навчання з роботою, формуючи відповідальність і самостійність.
У сімнадцятирічному віці свідомо ухвалив рішення стати на захист України та вступити до лав полку «Азов». Попри неповноліття, самостійно прибув до Маріуполя та успішно пройшов «Курс молодого бійця», після чого розпочав службу в артилерійському дивізіоні як бойовий медик.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації брав участь в обороні Маріуполя, у тому числі в боях за металургійний комбінат «Азовсталь». Був одним із наймолодших захисників міста. Під час бойових дій зазнав контузії та поранення, однак продовжував виконувати завдання та рятувати життя побратимів. Саме в цей період Назарієм була озвучена фраза, що стала символом незламності української молоді: «Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну…»
У травні 2022 року, після наказу про припинення оборони Маріуполя, потрапив у російський полон, де перебував близько чотирьох місяців. 21 вересня 2022 року був звільнений у межах обміну військовополоненими та після реабілітації добровільно повернувся до служби.
Надалі виконував обов’язки інструктора, готуючи молоде поповнення, а згодом став співзасновником підрозділу «Контакт-12», де обіймав посаду командира взводу оптичних спостерігачів. Навіть на командирській посаді постійно брав безпосередню участь у бойових діях, користувався беззаперечним авторитетом серед особового складу, дбав про забезпечення та підготовку підлеглих.
06 травня 2024 року Назарій Гринцевич загинув у бою в районі Серебрянського лісу Луганської області під час виконання бойового завдання. Йому був 21 рік. Похований із військовими почестями на Алеї Слави Сабарівського кладовища міста Вінниці.
За мужність, відвагу та самовіддане служіння Україні був нагороджений:
•орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
•медаллю «За військову службу Україні»;
•відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя»;
•нагрудним знаком «За відвагу»;
•орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
08 липня 2025 року Указом Президента України Гринцевичу Назарію Андрійовичу присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
вул. Генерала Арабея, 7, м. Вінниця, інд. 21020
+38 (093) 291 66 07+38 (097) 532 71 02Години роботи: 8:30-18:00
[email protected]